Проминуло часу не одне століття,
Як за Україну встали козаки.
Під покровом неба боронили волю
Захищали неньку й УПА вояки.
Розпинали рідну чужаки ворожі,
Плюндрували землю й нищили народ.
Проте, українець, мов чарівний фенікс,
Воскресав і знову вимагав свобод.
Чула Україна не одні набати
Про тривоги люду через ворогів,
Але всіх здолала, вистояла мужньо,
Бо, мов кремінь, сильних ростила синів.
Дякуєм, Герої, Вам за Україну,
Мужність і відвагу, силу і снагу
За незламну волю, жагу перемоги
За холодні шанці і важку броню.
Ви – Захисники волі, правди і свободи,
гордість Батьківщини на усі віки.
Вам - слова любові, вдячності і шани
Славні патріоти й незламні вояки.
Чомусь невесело дорослим
Вже рік новий не за горами,
І Миколай спішить з дарами
Вже діточки чекають свят,
Лише дорослі тривожно гомонять.
Чомусь не весело сьогодні
Від тих подій, що навкруги:
В окопах досі гинуть хлопці,
Стріляють гради й ворожі сини.
Вже полонених більше двісті
Чекають волі у цей час.
Згоріли діти і дорослі,
І біль пекельний ще не згас.
Замінування, вбивства серед люду
Не викликають радості в серцях.
А ті новини, що летять із Ради
Бентежать думку повсякчас.
Невже ліси, водойми, гори і долини
Ми віддамо у руки
панським чужакам?
«Чому ми землю ставимо на продаж?»
Де відповідь, в яких книжках?
Уже ялинки подих чується на дворі,
В очікуванні чуда дітлахи,
А ми – дорослі, просимо у Бога
Простити зраду, вчинки і гріхи.
За Вас молюся, рідні українці
За
Вас молюся, рідні українці.
За
тих, хто кращу долю у світах шукає.
За
тих, хто матір залишив в сльозах,
І
українську мову пам’ятає.
Поневіряння,
сум, туга і сльози –
Це
те, що більшість з вас пройшла.
Так
хочеться, щоб та чужа країна
Вам
крила допомоги надала.
Хай
Вас обіймуть німці і поляки.
Хай
приголубить східний наш сусід.
Хай
не печалить душу Вам англієць,
І
хай француз запросить на обід.
Хай
щедро Вам заплатить італьянець
За
чистий дім, доглянуту сім’ю.
Хай
не шкодує моря Вам іспанець,
І
грек Вам подарує рай в саду.
Хай
Вас словак прийме як брата,
А
білорус, немов свою сестру.
Хай
португалець, чех, американець
Оцінить
Вашу мудрість, доброту.
Мов
ті мурашки розбрелись по світу
Наші
найкращі дочки і сини.
Хай
береже Вас Бог і посилає сили
Любов
до України зберегти.
З забуття, із попелу, з руїн
З забуття, із попелу, з руїн
Ми відновлюєм історію роками,
Щоб нащадки знали про святе,
І її гордились сторінками.
Ми відновлюєм забуті імена,
І ворушим спогадами долі,
Щоб голодна смерть, війна, полон
Через світлу пам’ять пропливли поволі.
З забуття, із попелу, з руїн
Воскресай, історіє, для слави,
Не забута Богом і людьми
Нас веди Украънськими стежками.
«Солдат війни, прийми пошану»
Уклін земний, хвалу і вдячність
За сонце перемоги на Землі
Вам, сивочолі ветерани
Курличуть в небі журавлі.
Спасибі, рідні, Вам, за перемогу,
За дні щасливі, світлий небокрай,
За землю вільну, за сади квітучі
За наш земний, Подільський рай.
Солдат війни, прийми пошану
Від зовсім юних подолян.
Хай буде слава Ваша вічна,
Як заповів колись Бажан.
З ХРИСТОВИМ ВОСКРЕСІННЯМ!
ВІТАЮ, ЛЮДИ, ВАС!
Твір, який читаєте, має теперішнє, твір, який перечитуєте – минуле.
2020 р.
Як важко на ВЕЛИКДЕНЬ залишатися на самоті
Без друзів і сусідів, а головне - РІДНІ!
Як сумно споглядати лиш фото від людей.
Ми всі залежні стали від багатьох речей.
І хоч ПАСКИ солодкі й ковбаси в кошиках,
І галунки і м’ясо тісняться в тарілках -
У серці щем і туга, а у словах печаль,
В очах зібрались сльози і не дзвенить кришталь.
Не вийти між людей в новенькому вбранні,
Не обійняти близьких та інший гурт рідні.
Не йти на службу в церкву, не їхати в село...
Я не згадаю часу, коли таке було.
Десь у чужій країні залишилась дитина
Й стрічає Пасхи днину лиш з образом в кутку,
А хтось по телефону лиш пригортає внуків
І слухає розмову веселу і сумну.
Та є надія світла, що прийде скоро час
І Воскресіння Боже помилує всіх нас.
І ще святкові днини зустрінемо не раз,
З Христовим Воскресінням!
Вітаю, люди, Вас!!!
2019 р.
ХРИСТОС ВОСКРЕС
Зозуля зранку закувала
Усіх з Великоднем вітала:
«Христос воскрес!
Христос воскрес!»
Спускалась благодать з небес.
Промінчик сонця посміхнувся
До церкви ніжно пригорнувся.
Вже землю нічка покидала
Пора Великодня настала.
На серці радість і бажання
До храму йти з самого рання.
Спекли паски, «звудили» сало,
Бо свято в хату завітало.
В четвер прибрали і помили,
У п’ятницю до Плащаниці всі ходили.
В суботу кошики складали,
Всього найкращого бажали.
Любові, миру і добра,
Здоров’я, радості, тепла.
Щоб свято це відсвяткувати,
І нарік знову дочекати.
Вже люд зібрався біля храму,
Донька веде стареньку маму.
Священник мовить молитви
Усі радіють навкруги.
Свічки в корзинах мерехтять
Слова божественні звучать.
Небо землю обіймає,
Народ Ісуса прославляє.
Христос воскрес!
Звучить із уст і від небес.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
***
Вмійте сміятись, коли важко
Будьте сумні, коли душа співа.
Покажіть, що ви байдужі,
Коли на серці гіркота.
Немає коментарів:
Дописати коментар