Моє місто історичне,
неповторне, чарівне.
В ньому дихають століття
і козацький дух живе.
В нашім місті є фортеця,
Старовинні є мости,
бастіони, вежі, брами,
храми, ратуша, вали.
Тут вірменська є криниця
і турецький мінарет.
Тут литовські є олені
й Польщі пишний є букет.
Моє місто - справжня казка
фестивалів і культур:
технопарків, аквадромів,
ретро, раллі і бандур.
Козаки пісень співають,
Шоу світла виграє.
Це не казка – це реальність.
Всіх запрошуєм сюди.
Ти до Кам’янця скоріше,
любий друже, завітай.
Це не тільки музей-місто
Це – багатий, щедрий край.
В гості всіх чекає місто,
кожна вулиця і дім,
не один готель зірковий
і гостинні люди в нім.
«Вічна квітка неземної краси»
Рідний Кам’янець – перлина на скелі,
Ти з’явився ще в сиві віки.
Нас історія кличе в минуле
Розгорнути твої сторінки.
Де ступав колись чобіт татара –
Там чар-зілля тепер пророста,
Де невільниці потом стікали –
Там зростає будівля нова.
Сивий Смотрич тумани розводить,
І олені глядять з висоти
Це наш Кам’янець – перлина любові,
Вічна квітка неземної краси.
Замерехтіло
листям у повітрі,
Запахло
ароматами в садку.
Осінні
барви навколо розквітли,
Не
можна не любити цю красу...
Подивись,
Людино, на щедроти краю,
Оціни багатство послане тобі,
І подякуй щиро, ніжно і з любов’ю
Матінці-Природі і Землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар